30.05.2017
0 28753
Які новації чекають учителя-предметника 1 вересня? Як виглядатимуть навчальні програми? Чи розшириться простір для виявлення вчителя і як саме? Про це можна було почути під час круглого столу, присвяченого презентації оновлених програм природничо-математичного циклу для 5–9 класів.
Мета цієї роботи – не у постійному перероблюванні чогось, а у підвищенні якості освіти й підвищенні інтересу дітей до процесу навчання, нагадав на початку заходу заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.
Подолати «закоханість»
Обговорення змін на освітній платформі EdEra дало змогу об’єднати зусилля непересічних фахівців у галузі освіти, переконаний координатор проекту, директор столичної спеціалізованої школи з української мови №148 імені Івана Багряного Сергій Горбачов.
Він розповів про статистику проведеної роботи: на платформі з’явилося більш як 10 тисяч дописів, в обговоренні взяли участь 1,2 тисячі осіб. Найактивніше обговорювали математику – 1317 дописів, історію – 1276, зарубіжну літературу – 1109, інформатику – 989 дописів. За словами експерта, така активність може свідчити про напрямки змін, які найбільше хвилюють суспільство.
– Але кожен із нас «закоханий» у свій предмет, вважає його найголовнішим, – констатує він. – Тож виникла проблема: внаслідок такого підходу дітей можна перевантажити. Але в робочих групах ми знаходили порозуміння, точки дотику, компромісні варіанти.
Оновлення програм у цьому проекті відбувалося в межах чинного держстандарту.
– Це обмеження було суттєвим, не всі його зрозуміли й прийняли, але нічого іншого зробити ми не мали права, – зауважує координатор. І продовжує: проект оновлення програм є важливою частиною підготовки до впровадження нового стандарту освіти.
– Бо дуже багато з нас лише зараз, під час системної роботи, усвідомили, наскільки розпорошена інформація у програмах, наскільки вона подекуди не узгоджується, є занадто деталізованою, дуже багато другорядного, – каже Сергій Горбачов.
За словами координатора, під час роботи доводилося отримувати «стусани» з різних боків: одні казали, що все добре і нічого не треба міняти, бо наша освіта є чи не найкращою у світі, інші переконували, що зміни можна назвати косметичними, а все необхідно переробити по-новому.
– Ми маємо знаходити нові рішення, але враховувати інерцію системи й інерцію напрацьованого досвіду, небажання певної частини професійного соціуму змінюватися, – каже Сергій Горбачов.
Павло Хобзей переконаний: важливим критерієм успіху роботи над змістом програм є те, щоб люди, які подавали слушні пропозиції, побачили їх у змінах і зрозуміли, що їхня праця була недаремною.
– Адже нам треба відновлювати довіру вчителів до міністерства і людей до влади загалом. А вона вибудовується на конкретних прикладах, – наголошує Павло Кузьмович.
Місток до нового
У всіх програмах змінили структуру пояснювальних записок, у них розкрили загальну мету шкільної освіти, сутність компетентнісного підходу і роль кожного предмета у формуванні ключових компетентностей, з’ясовано особливості запровадження наскрізних змістовних ліній: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність», які відображають провідні соціально й особистісно значущі ідеї, що послідовно розкриваються у процесі навчання й виховання.
Координатор програм, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогіки НАПН Тетяна Засєкіна зауважує, що під час оновлення програм учасники керувалися затвердженою КМУ концепцією Нової української школи.
– І наші зміни є тим містком, коли щось уже можна запроваджувати і сьогодні, не чекаючи повноцінного переходу до НУШ, – зауважує вона.
Так у чому ж полягали зміни?
– Усі навчальні програми містять уніфіковану мету базової загальної середньої освіти – яким у нас має бути випускник основної школи, якими є завдання кожного навчального предмета в реалізації завдань освіти, – розповідає Тетяна Засєкіна. – Головним стає учень, який навчається, а не предмет, якого навчають. У навчальних програмах виокремлені завдання наскрізних ліній, щоб одні й ті самі питання не дублювалися в навчальних програмах, а підсилювали одна одну. Тож у навчальних програмах прописано, як змістові лінії мають формуватися.
Експерт наголошує: ключовою зміною в навчальних програмах є те, що не просто формально змінено порядок розташування колонок «Зміст» і «Вимоги до навчальних результатів», а те, що на першому місці стоять очікувані результати навчання. В цих результатах виокремлено знаннєвий компонент, діяльнісний і, що найважливіше, ціннісний компонент.
Як ці зміни вплинуть на щоденну роботу вчителів?
– У більшості предметів передбачається більша свобода для вчителя, прибрано чіткий «залізобетонний» розподіл кількості годин, тож педагог на свій розсуд може розподіляти їх залежно від класу, від навчально-методичного забезпечення, – розповідає Тетяна Засєкіна. – Цими навчальними програмами ми прагнули показати педагогу, що в майбутньому він також зможе писати навчальні програми, адже це так само є завданням НУШ – збільшити учительську автономію.
Звичайно, лише внесення змін до навчальних програм не вирішить усі проблеми. Наприклад, у надруковані підручники, на жаль, внести зміни неможливо. Тетяна Засєкіна зауважила, що незабаром розпочнеться робота зі створення додаткових методичних матеріалів для вчителів, у якому візьмуть учать і наші педагоги, й освітяни з-за кордону.
Математика
Про оновлення навчальних програм із математики розповів голова робочої групи, завідувач відділу математичної та інформатичної освіти Інституту педагогіки НАПН Михайло Бурда.
– Ми конкретизували, уточнили результати навчання, дещо посилили ціннісний компонент. Орієнтуючись на чотири змістові лінії у результатах навчання, додали практичні ситуації, виокремили види практичних задач, – каже Михайло Іванович. – Наприклад, вимоги для 5-6 класів: розв’язує сюжетні задачі з правильним використанням природних ресурсів рідного краю, сюжетні задачі з безпеки руху, розрахунку сімейного, власного бюджету.
Голова робочої групи розповів, що в результаті вивільнення навчального часу учитель зможе звернути більше уваги на базові вирази, рівняння, функції, нерівності. І показати їх застосування на математичному матеріалі (близько 80 відсотків часу) і на прикладних задачах. А діти, розв’язуючи прикладні задачі, робитимуть правильні висновки – наприклад, стосовно екології, свого здоров’я, фінансів тощо.
При обговоренні були і дискусії, як-от щодо геометрії 8-9 класів. Була пропозиція перенести теми з класу в клас: з дев’ятого класу тему «Декартові координати» перенести у восьмий, з восьмого тему «Многокутники. Площі» – у дев’ятий. Серед переваг такого кроку: розвантаження курсу в цілому, кращий баланс між 8 та 9 класами, краще забезпечення міжпредметних зв’язків із фізикою. Але є й ризик: відсутність тем у підручниках відповідних класів.
Природознавство
Найменше пропозицій, які стосувалися змісту, було при обговоренні природознавства. Про це розповіла голова предметної групи, завсектора Інституту модернізації змісту освіти Наталія Забуга.
– Група спрацювала узгоджено й одностайно. Вирішили вилучити окремі теми і поняття, які або були складними для вікової категорії дітей, або це були спеціальні предметні знання, – зауважує Наталія Іванівна. Так, вилучено окремі теми і поняття: «Хімічні елементи. Рух молекул. Різноманітність речовин. Поняття про прості та складні речовини», «Відмінності між галактиками. Скупчення галактик», «Гіпотези та сучасні уявлення про виникнення землі». У програмі для п’ятого класу відповідно до змістових змін відкориговано знаннєвий, діяльнісний і ціннісний компоненти; практичні роботи й дослідницький практикум, демонстрації та організацію спостережень. Реалізація наскрізних ліній і компетентностей відбувається через окремі теми і проекти. Пояснювальна записка була кардинально перероблена.
Біологія
– Як і у природознавстві, в нас було суттєво опрацьовано преамбулу, – почав розповідь модератор предметної групи з біології, науковий співробітник відділу біологічної, хімічної та фізичної освіти Інституту педагогіки НАПН України Олександр Козленко. – Згідно з позицією НУШ, знання є підґрунтям для оволодіння вміннями і навичками й є особливо цінними тоді, коли учні мають своє особисте ставлення до них. Тож знання не є самоціллю в освіті.
– Ось так виглядає програма: ліворуч у нас – очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, праворуч – зміст і елементи наскрізних змістових ліній, – демонструє слайд Олександр Григорович. – Очікувані результати починаються з діяльнісного складника компетентності – це дає змогу зосередити увагу саме на діяльнісному підході.
В основній частині програми зроблено акцент на уміннях і ціннісних ставленнях, що формуються в учнів під час вивчення кожної теми.
– Ще одна зміна – це опційне навчання, – продовжує розповідати експерт. – Учителі часто жаліються, що матеріалу – забагато і програма перевантажена фактично в кожному класі. Щоб учитель отримав можливість працювати з учнями якнайефективніше, частину матеріалу, який представляє або історичний інтерес, або втратив актуальність, але є у видрукуваних підручниках, позначили як опційний – і виділили у програмі курсивом, аби його було чітко видно. Разом з тим у програмі чітко написано, що розподіл годин – орієнтовний, що вчитель може переносити теми вперед-назад у межах навчального року – це ще один елемент свободи учителя у його роботі.
Є й інші важливі зміни. Так, для кожної теми з 6-го по 9-й класи складено кінцевий перелік термінів, якими учні мають оперувати. Кількість цих термінів становить приблизно 0,6 на урок, що є оптимальним для цього віку. Решта термінів не є обов’язковими – учитель може з ними працювати, якщо вважатиме це доцільним.
Також упорядковано вимоги до проектної діяльності: вказано пріоритетність проведення дослідницьких проектів, вилучено теми інформаційних проектів («проектів»-рефератів).
Географія
– За результатами двох сесій ми розглянули 209 конструктивних пропозицій, з яких були внесені 78, частково врахували 32, – розповідає голова робочої групи з географії, заступник директора Тернопільського комунального інституту післядипломної педагогічної освіти Ігор Вітенко.
Багато пропозицій стосувалося структури навчального плану, але пропозиції, які ускладнювали зміст програм, ураховані не були. Під час першої сесії обговорення основну увагу приділили змісту програм, у другій переважали пропозиції, що стосувались очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Концептуальним рішенням, за словами Ігоря Михайловича, стало те, що структура і зміст програми покликані сприяти розкриттю творчого потенціалу вчителя. Для цього йому надано можливість переставляти теми в межах розділу, не порушуючи послідовності викладення матеріалу.
– Запропонований розподіл годин за розділами і темами у програмах з географії є орієнтовним і може бути змінений учителем у обсязі до 20 відсотків передбаченого програмою часу, – каже він. – Теми досліджень з географії є рекомендаційними в усіх класах.
У змісті програми в усіх класах вилучена інформація про деяких дослідників і мореплавців – це додаткові відомості, що не мають прикладного спрямування, зауважує Ігор Вітенко. У восьмому класі вилучені деякі поняття та терміни, що є заскладними для учнів цього віку, наприклад: геополітика, державний лад, форми адміністративно-територіального устрою.
– Найбільшу кількість конструктивних пропозицій внесено у програми 8 і 9 класів. Це свідчить про можливі проблеми при викладанні, – каже Ігор Вітенко. – Тому методичним аспектам викладання географії в цих класах потрібно приділити увагу методичній службі й інститутам післядипломної освіти.
Фізика
Зазначений у навчальній програмі розподіл годин між темами є орієнтовним, зауважує керівник групи з фізики, методист науково-методичного центру викладання предметів природничо-математичного циклу і технологій Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Віктор Гудзь.
– За необхідності й виходячи з наявних умов навчально-методичного забезпечення, вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на вивчення окремого розділу, в тому числі переносити розділи або окремі питання, а також змінювати порядок їх вивчення, – розповідає він.
Змістовий компонент програми майже не змінився: вилучили деякі другорядні питання.
У рубриці «Зміст навчального матеріалу» виокремлено питання, що вивчаються у фізиці й належать до наскрізних змістових ліній. Наприклад, 7 клас 1 розділ: «Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи щодо прояву і впливу фізичних явищ на здоров’я і безпеку життєдіяльності, вирішення проблем стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів тощо».
– Зрозуміло, що таких завдань немає у підручниках і посібниках, – констатує Віктор Володимирович. – Але ми вказуємо вчителю напрям для роботи, він може шукати такі завдання чи створювати їх самостійно. А методисти повинні допомагати у цій роботі.
Викликало дискусію питання про доцільність можливості перенесення тем не тільки в межах одного класу, а й із класу в клас. Противники такого підходу зауважували, що він може створити проблеми, скажімо, коли учень змінює місце навчання. До того ж обмін підручниками між класами може виявитися надскладним. Але лунали й інші думки.
– Підручник не є головним, головним є стандарт, під нього пишуться програми, а вже під програми пишеться підручник, – сказав Сергій Горбачов. – Так, нині є проблеми з наявністю певних тем у підручниках. Але не варто прив’язуватися до підручникоорієнтованої ідеології, яка вже застаріла.
Хімія
– Зусилля членів робочої групи з хімії зосереджувалися на виявленні резервів навчальної програми для реалізації компетентнісного підходу, – розповіла керівник напрямку, заввідділом біологічної, хімічної та фізичної освіти Інституту педагогіки НАПН Людмила Величко.
– Ми займалися і розвантаженням програми, – зауважила Людмила Петрівна. – Розроблений базовий курс хімії є мінімальним за обсягом, але функціонально цілісним, достатнім для подальшої освіти, самоосвіти, творчої самореалізації учнів.
У теоретичній частині програми, зокрема, скориговано знаннєвий, посилено діяльнісний і ціннісний компоненти предметної компетентності, вилучено деякі приклади сполук і реакцій, що переобтяжують, деталізують чи дублюють зміст.
У практичній частині програми вилучено (переведено у віртуальний режим) хімічні досліди з використанням прекурсорів, оновлено хімічний експеримент завдяки дослідам із використанням засобів ужиткової хімії. А також запропоновано теми навчальних проектів дослідницького характеру (замість реферативного).
–Учителю надано право розподіляти кількість годин на вивчення відповідних тем самостійно і змінювати послідовність вивчення тем у межах одного класу, – наголосила Людмила Величко. – Перелік очікуваних результатів спрощує досягнення мети вчителем, планування і моніторинг процесу навчання. Досягнення в тому, що ми показали вчителю, з чого складається певна компетентність і що треба зробити, щоб її матеріалізувати.
Що ж лишилося дискусійним? Не враховано пропозицію групи біологів щодо випереджального вивчення органічних сполук – як таку, що не розв’язує проблему.
Інформатика
Інформатика – одна з найновіших програм, бо до п’ятого класу прийшли діти, які вивчали цей предмет у початковій школі, нагадує керівник робочої групи, доцент кафедри математичної інформатики факультету кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка Ігор Завадський. – Тож коли цю програму оновлювали, то не відчували залежності від змісту підручників.
– Інформатику насамперед звинувачували в тому, що це своєрідний «курс кнопкодавства», тобто ми вчимо конкретних умінь у конкретних програмних продуктах, а компетенції не набуваються, – розмірковує Ігор Олександрович. – Якщо спочатку прописувати зміст навчального предмета, то інакше не може були – все одно перед очима буде програмний продукт. А оскільки ми спочатку принципово з’ясовували, не чого саме будемо навчати, а для чого це потрібно, що ми хочемо досягнути, й тільки потім формували – все змінилося. Це – правильний, сучасний підхід.
Що ж зміниться для учня? Навчання стане більш цілеспрямованим завдяки орієнтації на результат; комтетентнісний потенціал предмета реалізовуватиметься повніше; учні набуватимуть сучасних життєвозначущих навичок завдяки наскрізним змістовим лініям; проекти розроблятимуться протягом усього навчального року, а не однієї теми.
Що зміниться для вчителя?
– Він, безперечно, отримає більше свободи, – каже Ігор Завадський. – Я вважаю, що це головне досягнення не тільки програми з інформатики, а й усього процесу. Ми розв’язали руки учителю, передусім – творчому. Бо немає годин і надмірної деталізації змісту навчального матеріалу. Зміст стає засобом досягнення компетентностей.
До речі, предмет став сучаснішим – додано тему «3D-графіка» і повернуто тему «Основи баз даних».
Трудове навчання
– В основу структурування і наповнення змісту програми з трудового навчання покладено проектну технологію як найбільш сучасний засіб людської діяльності, – розповідає керівник робочої групи, завкафедрою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Андрій Терещук.
За його словами, структуруючи зміст програми навколо проектної діяльності учня, вдалося досягти важливих результатів. Передусім – звільнитися від застарілого та другорядного матеріалу, який традиційно сприймається як підготовка учнів до робітничих професій і втрачає запити у дітей і батьків, у суспільстві загалом. Учням дадуть змогу самостійно обирати вид практичної діяльності. Це дозволить відмовитися від поділу класу на групи хлопців і дівчат, реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.
Укладено перелік об’єктів проектування та можливих технологій, за якими вони можуть виконуватися. Ця робота ґрунтувалася на ретельному аналізі висловлених пропозицій, реальної роботи сучасного учителя, також урахуванні реальних можливостей шкільної майстерні.
