Засідання атестаційної комісії І рівня

21 березня у Рудківській СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного відбулось засідання атестаційної комісії І рівня. Педагоги підсумували свої професійні досягнення та продемонстрували високий рівень володіння новітніми педагогічними технологіями та вміння продукувати нові педагогічні ідеї. Разом з тим усі отримали високу оцінку свої педагогічної діяльності серед членів атестаційної комісії. Новизною даного атестаційного періоду стало створення власних електронних навчально-дистанційних платформ для підтримки навчального процесу учня.

                      Тренінгове заняття

    15 березня лідери учнівського самоврядування Рудківської школи взяли активну участь у тренінговому занятті в рамках проекту "Ідея змінює країну".

    Спікером тренінгу була провідний спеціаліст відділу молодіжної політики ЛОДА Анна Лозова.

     мон:порядок проведення дпа цього                 навчального року не зміниться

Порядок державної підсумкової атестації у загальних середніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році не зміниться. Про це повідомив директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко під час прес-конференції 21 вересня. «Державна підсумкова атестація відбудеться відповідно до Положення про ДПА, що затверджено наказом Міністерства у 2014 році. На цей час ніяких змін не передбачається», - розповів Юрій Кононенко.

Державна підсумкова атестація випускників загальних середніх навчальних закладів І ступеня (початкова школа) розпочнеться 15 травня, ІІ ступеня (основна школа) - 1 червня, а для випускників шкіл ІІІ ступеня – 23 травня. Перелік предметів, з яких буде проводиться державна підсумкова атестація для випускників шкіл І - ІІ ступенів, порівняно з минулим роком, не зміниться. Зокрема, для загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня – це українська мова, літературне читання, математика. «Для випускників тих закладів, де навчання відбувається мовою національних меншин або вивчається одна з мов національної меншини, випускники можуть пройти державну підсумкову атестацію з мови національної меншини за рішенням педагогічної ради навчального закладу та з урахуванням побажань батьків», - додав директор департаменту МОН України.

При цьому Юрій Кононенко зауважив, що у початковій школі державна підсумкова атестація - це звичайна контрольна робота, яка проводиться для того, щоб оцінити рівень навчальних досягнень дітей. «Діти не повинні відчувати дискомфорт та отримувати стрес від участі в державній підсумковій атестації, треба їх налаштовувати на звичайну роботу », - пояснив він.

У навчальних закладах II ступеня, як і минулого року, випускники обов’язково складатимуть ДПА з української мови та математики, а також ще з одного предмета, який буде обирати педагогічна рада школи. Це може бути один із предметів з такого переліку: зарубіжна література, іноземна мова, історія України, всесвітня історія, правознавство, географія, біологія, хімія, фізика, інформатика, мова національної меншини для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням або вивченням такої мови та інтегрований курс літератури.

Що стосується державної підсумкової атестації випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів (шкіл ІІІ ступеня), то вона розпочнеться з 23 травня і буде проходити у формі зовнішнього незалежного оцінювання. ДПА у формі ЗНО учні складатимуть з предметів: українська мова, математика або історія України та ще з одного предмета за власним вибором.

Крім того, у навчальному закладі для випускників ЗНЗ з навчанням або вивченням мов національних меншин, може бути проведена державна підсумкова атестація з мови національної меншини за бажанням самого випускника. 

Школа потребує змін: 5 головних тенденцій оновлення програм 5-9 класів

Вже більше тижня будь-хто має можливість запропонувати зміни до оновлення програм базової школи (5-9 класи) та взяти участь в обговоренні на онлайн-порталі EdEra. Станом на ранок вівторка, 21 лютого, долучилося понад шістсот осіб, які залишили 4тис 858 повідомлень: пропозицій до програм та коментарі до них.

Пропозиції – різноманітні, однак можна виокремити п’ять основних тенденцій того, що пропонують і з чим сперечаються дописувачі.

                                                          Тенденція №1: Якість важливіше кількості

Майже усі програми мають коментарі-нарікання з боку вчителів, що кількість завдань, які передбачені програмами, просто неможливо реалізувати за час, відведений на вивчення предмета. 

Наприклад, навчальна програма з предмета «Мистецтво» у 7 класі передбачає, що діти в результаті мають вміти «виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них», «створювати власні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій» тощо.

Учасники обговорення зазначають, що такі вміння та знання можна отримати лише в музичній школі або у закладах, де на вивчення музичної складової виділяється більше часу, ніж 1 година на тиждень. 

«Незрозуміло, де й коли учні отримали навички створення власних музичних композицій з використанням комп’ютерних технологій. Це великий комплекс знань і навичок, який має суто професійну спрямованість», – зазначає коментатор.

В обговоренні «Природознавства» дописувачі пропонують виокремити час для ґрунтовного виконання проектів, скоротивши їх кількість. Зокрема, пропонується прибрати «інформаційні проекти» – орієнтовані на опис історії відкриттів – та більше часу приділити виконанню практичних проектів.

Тенденція №2: Сучасні теми для сучасних дітей

Дописувачі вказують, що програми не враховують сучасну дійсність, в якій живуть діти, та потреби, які ставить перед ними сучасний світ.

Коментатори програми з «Англійської мови» для загальноосвітніх шкіл вказують, що серед тем «ситуативного спілкування» для учнів 5-9 класів зовсім не передбачено тем на вивчення «комп’ютера» та слів, які пов’язані з його використанням. Це при тому, що зараз використання різноманітних ґаджетів пронизує практично всі сфери людського життя.

Програма з інформатики також зазнала значної критики – дописувачі нарікають, що в ній закладено вивчення речей, які сучасні діти вміють робити починаючи з дошкільного віку

«Я запитала в своєї донечки, яка вчиться у 5 класі, що тобі цікаво з інформатики, і ось що почула у відповідь: «Мам, ти коли будеш писати побажання щодо курсу, скажи їм, що не треба нас вчити таких елементарних речей у 5 класі, як створювати папки, як копіювати тощо». Нецікаво діткам 21 століття викладання предмета інформатики за цією програмою, вони вже знають більшу половину цієї інформації», – наголошує одна із дописувачок.

Тенденція №3: Міжпредметні зв’язки

Більшість предметів, особливо споріднені, безпосередньо впливають на вивчення один одного. Згідно з чинною програмою, з фізики діти повинні в 7 класі вивчити тему «Пружність», зокрема освоїти Закон Гука. Щоб зробити це повноцінно, вони вже мають освоїти вектори. При цьому тема вектори вивчається з математики лише у 8 класі. Тобто через рік.

Дописувачі, що висловлюють пропозиції до «Української літератури», пропонують підсилити знання школярів з історії, інтегрувавши в програму тексти, в яких художньо зображують різні історичні події.

«Пропоную додати до розділу вивчення дилогії Станіслава Тельнюка "Грає синє море" та "Яром-долиною"... Ці твори присвячено малодослідженій історичній події – союзницьким зносинам Запорізької Січі з Кримським ханством наприкінці двадцятих років 17 століття. Читачі дізнаються про похід запорізького війська на чолі з гетьманом Михайлом Дорошенком через Перекоп, про підступні плани Османської імперії, про подвійну гру польської, шведської та папської дипломатії, боротьбу козацької і турецької розвідок. Цей історичний період вивчається учнями 8 класу з "Історії України", тому буде цікаво порівняти історичні події та художнє бачення цих подій», – пропонує один з коментаторів.

Тенденція №4: Менше теорії – більше практики

 Вивчення предметів, в першу чергу, має бути орієнтоване на реальні навички – у цьому погоджуються коментатори до абсолютної більшості програм. 

Дописувачі, що обговорюють програми з «Хімії», пропонують «зменшити вивчення історичної складової законів», щоб виділити більше часу на прикладне вивчення предмета.

Пропонується також зробити викладання більш жвавим, використовуючи твори відомих письменників-популяризаторів науки: «Як Вам ідея подати органічну хімію як Айзек Азимов у своїх книгах "Мир углерода" і "Мир азота". Чи можна це розглядати як варіант? Все-таки – це лише знайомство із органікою. І в 9 класі цей розділ має більше формувати світогляд і ціннісні орієнтації», – пропонують на сторінці обговорення.

«Українську мову» також радять зробити більш прикладною – замінити частину творів і переказів текстів публіцистичного, наукового й художнього стилів, які передбачені програмою, на вироблення текстотворчих навичок у розмовно-побутовому стилі.

Тенденція №5: Врахування вікових особливостей дітей

Дописувачі вказують, що вимоги до деяких програм не відповідають ні можливостям, ні зацікавленням дітей, для яких написані. 

Яскравий приклад – програма із зарубіжної літератури для 8 класу. Дописувачі зазначають, що у 8 класі діти не можуть глибоко і з розумінням оволодіти темою «Антична література». По-перше, вона складна, по-друге, у більшості дітей вона не викликає зацікавленості.

Подібні пропозиції містить і програма з «Природознавства». Наприклад, пропонують вилучити з програми вимогу «учень описує туманності різних типів та галактики різних типів», «розрізняє типи туманностей і галактик». Натомість радять залишити вивчення лише загального поняття про ці явища. На думку коментаторів, для 10-річних дітей ці теми заважкі.

Координатор проекту оновлення програм базової школи Сергій Горбачов відзначає, що найбільш активно триває обговорення програм з «Історії» та «Зарубіжної літератури».

«На жаль, з основних природничих предметів – фізики та хімії – пропозицій не так багато. Англійську мову також обговорюють не так жваво, а інші іноземні мови отримують ще менше уваги громадськості. Сподіваємося, що цього тижня більше дописувачів захочуть приєднатися до нас та долучитися до оновлення програм», – розказав Сергій Горбачов.

Нагадуємо, що 13 лютого стартувало онлайн обговорення навчальних програм базової школи (5-9 класів).

Перша сесія онлайн-обговорення програм триватиме 11 днів – до 24 лютого. Ще 11 днів – з 25 лютого до 7 березня робочі групи за участі модераторів розглядатимуть пропозиції і формуватимуть варіант документа на обговорення. 15 березня починається 2 сесія онлайн обговорення, що триватиме 8 днів – до 22 березня.

Онлайн-консультація для класних                                           керівників

Інноваційні форми роботи з батьками: 1.      „Педагогічний десант” – виступи педагогів з актуальних проблемвиховання дітей напідприємствах та організаціях, де працюють батьки; влаштування виставок, випуск спеціальних стіннівок. 2.         „У сімейному колі” – анкетування батьків, індивідуальна робота, допомога родинам шляхом консультацій, практичні поради, зустрічі із лікарями, психологами, юристами. 3.         „Родиний міст” – зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання дітей. 4.         „Народна світлиця” – звернення до народних традицій, формування особистості учня через природу, спілкування батьків із вихованцями, спільну діяльність батьків, дітей та педагогів. 5.         „День добрих справ” – спільна трудова діяльність педагогів, батьків та дітей. 6.         „Вечір великої родини” – участь беруть батьки, учні, педагоги: організація ідпочинку, ігор, театральних вистав тощо; досвід організації відпочинку у родинах. 7.         „Діскусійний клуб” – обговорення проблем виховання дітей. 8.         Клуб „Сімейні традиції”. 9.         „Сімейна скринька” – добірка матеріалів з досвіду родинного виховання. 10.       „Аукціон ідей родинної педагогіки” – презентація родинної педагогики і набір показників її схвалення. 11.       „Батьківський ринг” – взаємонавчання, взаємозбагачення членів родини, розв'язування педагогічних ситуацій. 12.       „Азбука родинного виховання” – обговорення проблем, труднощів виховання сімей, виступи спеціалістів – лікарів, юристів, психологів. 13.       „Дні довіри” – у визначені дні педагоги, лікар, психолог ведуть прийом батькі і консультують із проблем виховання. 14.       „Батьківська школа” – організовується у формі клубу, передбачається проведення диспутів, формування банку ідей, добірок літератури, інформаційних білетенів тощо.

1 2 3 4 5 Переглядів: 5

ПЕДАГОГІЧНА РАДА 

   1 березня 2017 року у Рудківській СЗШ І-ІІІ ст. ім.В.Жеребного відбулася педагогічна рада, під час якої підсумовано стан роботи педагогів, які атестуються у 2016-2017 н.р. Також було приділено увагу новітнім формам і методам організації навчально-виховного процесу та розглянуто ряд нормативно-правових документів щодо проведення ЗНО, ДПА та ведення шкільної документації.
     Також 1 березня відбулися заходи Дня виховної роботи, в рамках якого проведено районний огляд-конкурс «Природа та фантазія», екскурсії учнів, педагогів та гостей школи у Музей Новітніх Героїв, бесіди та дискусії з учнями та класними керівниками, презентація роботи шкільної бібліотеки, кабінету учнівської творчості, гуртків. У заходах взяла участь методист Відділу освіти Самбірської РДА Н.В.Шубеляк.