Професійна компетентність учителя - важлива складова якісної освіти

В основному компетентісного підходу (як нової освітньої парадигми) не можуть бути покладені знання, вміння та навички. У сучасному змісті освіти вони розглядаються не як мета та основа освіти, а як засіб, матеріал моделювання знання, необхідного завтра. Таким чином, знання, вміння та навички стають допоміжним компонентом змісту освіти, інструментом досягнення освітніх цілей та завдань.

Успіх інноваційних змін, у першу чергу залежить від учителя, його творчого потенціалу, готовності до безперервної самоосвіти, здібності до гнучкого соціально-педагогічного мислення, гуманістичної спрямованості особистості.

Важливу роль у забезпеченні позитивних змін в системі освіти має вирішити удосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів та підвищення їх наукового і загальнокультурного рівня.

Педагогічна компетентність – це процес і результат творчої професійної діяльності, інтегрований показник особистісно-діяльнісної сутності вчителя, зумовлений рівнем реалізації його гуманістичної спрямованості.

Удосконалення рівня професійної компетентності – один із основних напрямків реформування освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать:

«Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру». (Закон України «Про освіту»)

«Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти». (Національна доктрина розвитку освіти)

Таким чином, основним напрямком удосконалення рівня професійної компетентності вчителя є професійне самовдосконалення шляхом цілеспрямованої самоосвітньої діяльності.

Нові освітні технології сприяють поступовому зміщенню співвідношення «освіта – самоосвіта» до домінування самоосвіти. Швидкий розвиток сучасної науки, постійне нарощування інформації, підвищення вимог до будь-якого професіонала щодо його професійної компетентності потребують від кожної особистості прагнення й уміння систематично та наполегливо займатися самоосвітою.

Створення системи підготовки учителів і учнів до самоосвіти – багатоаспектна проблема, що охоплює питання навчально-методичного, технічного, програмового, інформаційного, лінгвістичного, організаційного, психологічного забезпечення.

Аналіз планів самоосвітньої діяльності вчителів країни свідчить, що більша частина педагогів не мають системи планування, зорієнтованої на досягнення кінцевих якісних результатів. Н.В.Бухлова підкреслює, що за результатами анкетування 38% учителів не володіють знаннями з теорії самоосвіти та засобами вивчення потенційних можливостей учнів, не вміють відстежувати результати свого впливу на розвиток учнів. Таким чином, третина педагогів працює на репродуктивному рівні самоосвітньої діяльності. Сучасна ж педагогіка має потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які здатні творчо підходити до організації навчально-виховного процесу та досягати високих якісних результатів. Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що виникає потреба в досконалій організації та управлінні самоосвітньою діяльністю педагогів. Тому однією із задач післядипломної освіти педагогів є удосконалення роботи в між курсовий період за темою самоосвітньої діяльності шляхом самоосвіти, саморозвитку та пошуку шляхів самореалізації особистості вчителя. Педагогічні працівники повинні бути здатні до безупинного самовдосконалення, орієнтованого на відповідність динаміці дійсності.

«Якщо людина не знає, до якої мети вона рухається, для неї жоден вітер не буде попутним» - сказав Сенека. Ці слова дуже вдало розкривають зміст самоосвіти педагогів.

Завдяки моніторингу особистої педагогічної діяльності відбувається накопичення інформації про рівень самоосвіти педагога. Таким чином, у кожного педагога з’являється можливість прогнозувати та моделювати особистий розвиток, забезпечуючи безперервне професійне зростання.

Самоосвіта вчителя є основною формою підвищення професійної педагогічної компетентності, яка складається з удосконалення знань та узагальнення педагогічного досвіду шляхом цілеспрямованої самоосвітньої роботи.

Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення.

Механізм самоосвіти – це само формування (яким я себе зроблю, яким я себе уявляю). Самоосвіта – це усвідомлений рух від:

«Я» РЕАЛЬНЕ - «Я»ІДЕАЛЬНЕ - «Я» СФОРМОВАНЕ

Л.Бровкіна відзначає, що в основі ефективної педагогічної діяльності лежить позитивна «Я-концепція» вчителя. Прийняття себе, розуміння себе, оптимістичне світосприймання – чи не головний принцип забезпечення умов для зміцнення і збереження сприятливих тенденцій у самовдосконаленні та самореалізації особистості педагога.

Відмінною рисою самоосвіти педагога є те, що результатом його роботи виступає не лише самовдосконалення в особистому та професійному плані, а й розвиток учнів. Вчитель повинен досягти успіху, щоб досягли учні, а учні повинні досягнути успіху, щоб його досягло суспільство.

Н.В.Бухлова пропонує розглядати самоосвітню діяльність як сукупність декількох «само-»:

• Самооцінка – вміння оцінювати свої можливості;
• Само облік – вміння вибирати своє місце в житті, у суспільстві, усвідомити свої інтереси;
• Самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й адекватні своїм можливостям форми самоосвіти, планувати, організовувати робоче місце та діяльність;
• Самореалізація – реалізація особистістю своїх можливостей;
• Самокритичність –вміння критично оцінювати переваги та недоліки власної роботи;
• Самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність;
• Саморозвиток – результат самоосвіти.

Шляхом досконалої організації самоосвітньої діяльності постійно удосконалюється професійна майстерність учителя, як наслідок, формується авторитет педагога серед учнів, батьків, колег. «Творчість – це виживання», - вказує К.Роджерс. Таким чином, творчо працюючи педагог сам створює свій особливий імідж. Імідж, який сприймається, - це той образ, який бачать інші. Частіше бажаний імідж формується згідно із соціально прийнятою моделлю вчителя-майстера.

Модель вчителя-майстера

Професійність Знання предмета діяльності (учитель повинен вільно і гучно оперувати інформацією, бачити зв'язок в складній структурі доказів, уміти легко подовати учням знання і націлювати їх на оволодіння ними); Любов до дітей (віра в потенційні можливості учнів); Розумна вимогливість (дисциплінує учня); Педагогічний такт (створення толерантних стосунків); Педагогічне передбачення (уміння визначити можливі утруднення); Іноваційність науково-педагогічного мислення

Особисті якості: Високий рівень соціальної відповідальності; Прагнення до самоосвіти (тісно пов’язане із зацікавленістю вчителя, натхнення до роботи, що, у свою чергу, підвищує емоційно-вольовий вплив педагога на учнів); Духовна культура, справжня інтелігентність; Гуманність, оптимізм, почуття гумору; Критичність і самокритичність; Креативність мислення

Компетентності Інтелектуальна компетентність (наукові знання); Психологічна компетентність; Управлінська компетентність (базові вміння); Мотиваційна компетентність; Проективна компетентність; Методична компетентність

Творчі якості Креативність (здібність виробляти нові ідеї); Інтуїція (виявлення суттєвості); Дивергентність (здібність мати декілька підходів до рішення однієї проблеми); Оригінальність (наявність творчої уяви до підходу); Асоціативність (вміння проводити аналогію)

Наслідком цього є продуктивність:

• зростання професійного рівня;
• сучасність та ефективність виконання прийнятих рішень;
• високий ступень навченості учнів;
• високий рівень вихованості учнів.

Засідання атестаційної комісії І рівня

21 березня у Рудківській СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного відбулось засідання атестаційної комісії І рівня. Педагоги підсумували свої професійні досягнення та продемонстрували високий рівень володіння новітніми педагогічними технологіями та вміння продукувати нові педагогічні ідеї. Разом з тим усі отримали високу оцінку свої педагогічної діяльності серед членів атестаційної комісії. Новизною даного атестаційного періоду стало створення власних електронних навчально-дистанційних платформ для підтримки навчального процесу учня.

                      Тренінгове заняття

    15 березня лідери учнівського самоврядування Рудківської школи взяли активну участь у тренінговому занятті в рамках проекту "Ідея змінює країну".

    Спікером тренінгу була провідний спеціаліст відділу молодіжної політики ЛОДА Анна Лозова.

     мон:порядок проведення дпа цього                 навчального року не зміниться

Порядок державної підсумкової атестації у загальних середніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році не зміниться. Про це повідомив директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко під час прес-конференції 21 вересня. «Державна підсумкова атестація відбудеться відповідно до Положення про ДПА, що затверджено наказом Міністерства у 2014 році. На цей час ніяких змін не передбачається», - розповів Юрій Кононенко.

Державна підсумкова атестація випускників загальних середніх навчальних закладів І ступеня (початкова школа) розпочнеться 15 травня, ІІ ступеня (основна школа) - 1 червня, а для випускників шкіл ІІІ ступеня – 23 травня. Перелік предметів, з яких буде проводиться державна підсумкова атестація для випускників шкіл І - ІІ ступенів, порівняно з минулим роком, не зміниться. Зокрема, для загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня – це українська мова, літературне читання, математика. «Для випускників тих закладів, де навчання відбувається мовою національних меншин або вивчається одна з мов національної меншини, випускники можуть пройти державну підсумкову атестацію з мови національної меншини за рішенням педагогічної ради навчального закладу та з урахуванням побажань батьків», - додав директор департаменту МОН України.

При цьому Юрій Кононенко зауважив, що у початковій школі державна підсумкова атестація - це звичайна контрольна робота, яка проводиться для того, щоб оцінити рівень навчальних досягнень дітей. «Діти не повинні відчувати дискомфорт та отримувати стрес від участі в державній підсумковій атестації, треба їх налаштовувати на звичайну роботу », - пояснив він.

У навчальних закладах II ступеня, як і минулого року, випускники обов’язково складатимуть ДПА з української мови та математики, а також ще з одного предмета, який буде обирати педагогічна рада школи. Це може бути один із предметів з такого переліку: зарубіжна література, іноземна мова, історія України, всесвітня історія, правознавство, географія, біологія, хімія, фізика, інформатика, мова національної меншини для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням або вивченням такої мови та інтегрований курс літератури.

Що стосується державної підсумкової атестації випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів (шкіл ІІІ ступеня), то вона розпочнеться з 23 травня і буде проходити у формі зовнішнього незалежного оцінювання. ДПА у формі ЗНО учні складатимуть з предметів: українська мова, математика або історія України та ще з одного предмета за власним вибором.

Крім того, у навчальному закладі для випускників ЗНЗ з навчанням або вивченням мов національних меншин, може бути проведена державна підсумкова атестація з мови національної меншини за бажанням самого випускника. 

Школа потребує змін: 5 головних тенденцій оновлення програм 5-9 класів

Вже більше тижня будь-хто має можливість запропонувати зміни до оновлення програм базової школи (5-9 класи) та взяти участь в обговоренні на онлайн-порталі EdEra. Станом на ранок вівторка, 21 лютого, долучилося понад шістсот осіб, які залишили 4тис 858 повідомлень: пропозицій до програм та коментарі до них.

Пропозиції – різноманітні, однак можна виокремити п’ять основних тенденцій того, що пропонують і з чим сперечаються дописувачі.

                                                          Тенденція №1: Якість важливіше кількості

Майже усі програми мають коментарі-нарікання з боку вчителів, що кількість завдань, які передбачені програмами, просто неможливо реалізувати за час, відведений на вивчення предмета. 

Наприклад, навчальна програма з предмета «Мистецтво» у 7 класі передбачає, що діти в результаті мають вміти «виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них», «створювати власні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій» тощо.

Учасники обговорення зазначають, що такі вміння та знання можна отримати лише в музичній школі або у закладах, де на вивчення музичної складової виділяється більше часу, ніж 1 година на тиждень. 

«Незрозуміло, де й коли учні отримали навички створення власних музичних композицій з використанням комп’ютерних технологій. Це великий комплекс знань і навичок, який має суто професійну спрямованість», – зазначає коментатор.

В обговоренні «Природознавства» дописувачі пропонують виокремити час для ґрунтовного виконання проектів, скоротивши їх кількість. Зокрема, пропонується прибрати «інформаційні проекти» – орієнтовані на опис історії відкриттів – та більше часу приділити виконанню практичних проектів.

Тенденція №2: Сучасні теми для сучасних дітей

Дописувачі вказують, що програми не враховують сучасну дійсність, в якій живуть діти, та потреби, які ставить перед ними сучасний світ.

Коментатори програми з «Англійської мови» для загальноосвітніх шкіл вказують, що серед тем «ситуативного спілкування» для учнів 5-9 класів зовсім не передбачено тем на вивчення «комп’ютера» та слів, які пов’язані з його використанням. Це при тому, що зараз використання різноманітних ґаджетів пронизує практично всі сфери людського життя.

Програма з інформатики також зазнала значної критики – дописувачі нарікають, що в ній закладено вивчення речей, які сучасні діти вміють робити починаючи з дошкільного віку

«Я запитала в своєї донечки, яка вчиться у 5 класі, що тобі цікаво з інформатики, і ось що почула у відповідь: «Мам, ти коли будеш писати побажання щодо курсу, скажи їм, що не треба нас вчити таких елементарних речей у 5 класі, як створювати папки, як копіювати тощо». Нецікаво діткам 21 століття викладання предмета інформатики за цією програмою, вони вже знають більшу половину цієї інформації», – наголошує одна із дописувачок.

Тенденція №3: Міжпредметні зв’язки

Більшість предметів, особливо споріднені, безпосередньо впливають на вивчення один одного. Згідно з чинною програмою, з фізики діти повинні в 7 класі вивчити тему «Пружність», зокрема освоїти Закон Гука. Щоб зробити це повноцінно, вони вже мають освоїти вектори. При цьому тема вектори вивчається з математики лише у 8 класі. Тобто через рік.

Дописувачі, що висловлюють пропозиції до «Української літератури», пропонують підсилити знання школярів з історії, інтегрувавши в програму тексти, в яких художньо зображують різні історичні події.

«Пропоную додати до розділу вивчення дилогії Станіслава Тельнюка "Грає синє море" та "Яром-долиною"... Ці твори присвячено малодослідженій історичній події – союзницьким зносинам Запорізької Січі з Кримським ханством наприкінці двадцятих років 17 століття. Читачі дізнаються про похід запорізького війська на чолі з гетьманом Михайлом Дорошенком через Перекоп, про підступні плани Османської імперії, про подвійну гру польської, шведської та папської дипломатії, боротьбу козацької і турецької розвідок. Цей історичний період вивчається учнями 8 класу з "Історії України", тому буде цікаво порівняти історичні події та художнє бачення цих подій», – пропонує один з коментаторів.

Тенденція №4: Менше теорії – більше практики

 Вивчення предметів, в першу чергу, має бути орієнтоване на реальні навички – у цьому погоджуються коментатори до абсолютної більшості програм. 

Дописувачі, що обговорюють програми з «Хімії», пропонують «зменшити вивчення історичної складової законів», щоб виділити більше часу на прикладне вивчення предмета.

Пропонується також зробити викладання більш жвавим, використовуючи твори відомих письменників-популяризаторів науки: «Як Вам ідея подати органічну хімію як Айзек Азимов у своїх книгах "Мир углерода" і "Мир азота". Чи можна це розглядати як варіант? Все-таки – це лише знайомство із органікою. І в 9 класі цей розділ має більше формувати світогляд і ціннісні орієнтації», – пропонують на сторінці обговорення.

«Українську мову» також радять зробити більш прикладною – замінити частину творів і переказів текстів публіцистичного, наукового й художнього стилів, які передбачені програмою, на вироблення текстотворчих навичок у розмовно-побутовому стилі.

Тенденція №5: Врахування вікових особливостей дітей

Дописувачі вказують, що вимоги до деяких програм не відповідають ні можливостям, ні зацікавленням дітей, для яких написані. 

Яскравий приклад – програма із зарубіжної літератури для 8 класу. Дописувачі зазначають, що у 8 класі діти не можуть глибоко і з розумінням оволодіти темою «Антична література». По-перше, вона складна, по-друге, у більшості дітей вона не викликає зацікавленості.

Подібні пропозиції містить і програма з «Природознавства». Наприклад, пропонують вилучити з програми вимогу «учень описує туманності різних типів та галактики різних типів», «розрізняє типи туманностей і галактик». Натомість радять залишити вивчення лише загального поняття про ці явища. На думку коментаторів, для 10-річних дітей ці теми заважкі.

Координатор проекту оновлення програм базової школи Сергій Горбачов відзначає, що найбільш активно триває обговорення програм з «Історії» та «Зарубіжної літератури».

«На жаль, з основних природничих предметів – фізики та хімії – пропозицій не так багато. Англійську мову також обговорюють не так жваво, а інші іноземні мови отримують ще менше уваги громадськості. Сподіваємося, що цього тижня більше дописувачів захочуть приєднатися до нас та долучитися до оновлення програм», – розказав Сергій Горбачов.

Нагадуємо, що 13 лютого стартувало онлайн обговорення навчальних програм базової школи (5-9 класів).

Перша сесія онлайн-обговорення програм триватиме 11 днів – до 24 лютого. Ще 11 днів – з 25 лютого до 7 березня робочі групи за участі модераторів розглядатимуть пропозиції і формуватимуть варіант документа на обговорення. 15 березня починається 2 сесія онлайн обговорення, що триватиме 8 днів – до 22 березня.

Онлайн-консультація для класних                                           керівників

Інноваційні форми роботи з батьками: 1.      „Педагогічний десант” – виступи педагогів з актуальних проблемвиховання дітей напідприємствах та організаціях, де працюють батьки; влаштування виставок, випуск спеціальних стіннівок. 2.         „У сімейному колі” – анкетування батьків, індивідуальна робота, допомога родинам шляхом консультацій, практичні поради, зустрічі із лікарями, психологами, юристами. 3.         „Родиний міст” – зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання дітей. 4.         „Народна світлиця” – звернення до народних традицій, формування особистості учня через природу, спілкування батьків із вихованцями, спільну діяльність батьків, дітей та педагогів. 5.         „День добрих справ” – спільна трудова діяльність педагогів, батьків та дітей. 6.         „Вечір великої родини” – участь беруть батьки, учні, педагоги: організація ідпочинку, ігор, театральних вистав тощо; досвід організації відпочинку у родинах. 7.         „Діскусійний клуб” – обговорення проблем виховання дітей. 8.         Клуб „Сімейні традиції”. 9.         „Сімейна скринька” – добірка матеріалів з досвіду родинного виховання. 10.       „Аукціон ідей родинної педагогіки” – презентація родинної педагогики і набір показників її схвалення. 11.       „Батьківський ринг” – взаємонавчання, взаємозбагачення членів родини, розв'язування педагогічних ситуацій. 12.       „Азбука родинного виховання” – обговорення проблем, труднощів виховання сімей, виступи спеціалістів – лікарів, юристів, психологів. 13.       „Дні довіри” – у визначені дні педагоги, лікар, психолог ведуть прийом батькі і консультують із проблем виховання. 14.       „Батьківська школа” – організовується у формі клубу, передбачається проведення диспутів, формування банку ідей, добірок літератури, інформаційних білетенів тощо.

1 2 3 4 5 Переглядів: 5

ПЕДАГОГІЧНА РАДА 

   1 березня 2017 року у Рудківській СЗШ І-ІІІ ст. ім.В.Жеребного відбулася педагогічна рада, під час якої підсумовано стан роботи педагогів, які атестуються у 2016-2017 н.р. Також було приділено увагу новітнім формам і методам організації навчально-виховного процесу та розглянуто ряд нормативно-правових документів щодо проведення ЗНО, ДПА та ведення шкільної документації.
     Також 1 березня відбулися заходи Дня виховної роботи, в рамках якого проведено районний огляд-конкурс «Природа та фантазія», екскурсії учнів, педагогів та гостей школи у Музей Новітніх Героїв, бесіди та дискусії з учнями та класними керівниками, презентація роботи шкільної бібліотеки, кабінету учнівської творчості, гуртків. У заходах взяла участь методист Відділу освіти Самбірської РДА Н.В.Шубеляк.