«Й НЕ РАДЯНСЬКЕ КОРІННЯ У МЕНЕ – РУДЯНСЬКЕ!..»
Назвою своєї розповіді я обрала рядки Івана Низового, присвячені прабатьківській землі – селу Рудка (нині – село Марківка) Білопільського району Сумської області, де й народився поет.
Рудка. Рудки. Як перегукуються ці назви! Це деякою мірою навіть символічно.
Сьогодні, 5 травня 2017 року, за пропозицією й сприяння голови комісії з питань освіти, культури, ЗМІ та духовного відродження Городоцької районної ради директора Дубаневицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Городоцького району Львівської області Віталія Володимировича Маковецького я і мій давній друг голова РО «Меморіал» імені Василя Стуса і головний редактор часопису Городоччини «Народна думка» Роман Мар’янович Смілка мали чудову нагоду зі Словом Івана Низового (особисто я – уперше) відвідати місто Рудки Самбірського району Львівської області.
Наша подорож виявилась надзвичайно плідною й цікавою – творчі зустрічі одразу у двох навчальних закладах міста.
Спочатку ми прибули до Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного – Героя Небесної Сотні, куди нас запросила директор школи Надія Іванівна Кондрашова. Приємно, що до нас приєднався й Віталій Володимирович Маковецький. З перших хвилин ми поринули в гостинну й дружню атмосферу, створену педагогічним колективом закладу. Заступник директора з навчально-методичної роботи Оксана Валеріївна Білинська і заступник директора з виховної роботи Ірина Станіславівна Димій влаштували нам просто родинний прийом: підготували смачний перепочинок з дороги, організували екскурсію кабінетами й залами школи, які нагадували більше затишний будинок відпочинку, ніж державний заклад. Особливо ми були вражені Музеєм новітніх Героїв, створеним з ініціативи й зусиллями педагогів та учнів школи. Повірте мені, цей Музей – яскравий взірець шани й пам’яті Героям України. Він містить експозиції подій Революції Гідності; світлин Героїв Небесної Сотні Львівщини, і зокрема життєпису рудківчан Володимира Жеребного і Володимира Топія; експозиції подій, пов’язаних з війною на Сході, світлин і життєпису воїнів-земляків, зокрема рудківчан Івана Альберта і Богдана Яценка, які загинули в боротьбі з російським агресором; життєпису самбірчанина Володимира Юричка, котрий був активним учасником Революції Гідності, отримавши під час неї поранення, але котрого ми втратили під час війни… У музеї зберігаються військові речі заступника директора з інформаційно-комунікативних технологій Станіслава Олексійовича Сімченка, який нещодавно повернувся з гарячої точки. І сам Музей облаштовано в приміщенні колишньої Шевченківської світлиці, а тому в ньому також наявні експозиції, що відбивають зв'язок подій сьогодення із заповітами Кобзаря. І саме в цьому кабінеті навчався Володимир Жеребний, чиє ім’я тепер носить навчальний заклад.
Моїми вдячними слухачами стали учні 5-х класів, 6-Б класу, 7-Б класу, 9-А і 9-Б класів, а також педагогічний склад школи. Я впевнена, що дітям було цікаво. Відчула. І я бачила їх очі. А реакція викладачів на твори Івана Низового переконала мене в тому, що наша зустріч, безперечно, не буде останньою. Думаю, що освітяни Рудківської СЗШ неодмінно є моїми спільниками щодо популяризації творчості мого батька. І це не може не надихати!
Я задоволена нашим спілкуванням.
По закінченні зустрічі Оксана Валеріївна провела нас в Каплицю пам’яті Героїв Небесної Сотні та Володимира Жеребного… А навколо цієї Святині підростає сотня туй – алея пам’яті Героїв Революції Гідності, закладена учнями школи.
Низький уклін педагогічному складу за таку працю щодо вшанування кращих синів України!
Я дуже дякую учням і педагогам Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного за прекрасну зустріч!
Рудка. Рудки. Як перегукуються ці назви! Це деякою мірою навіть символічно.
Сьогодні, 5 травня 2017 року, за пропозицією й сприяння голови комісії з питань освіти, культури, ЗМІ та духовного відродження Городоцької районної ради директора Дубаневицької ЗОШ І-ІІІ ступенів Городоцького району Львівської області Віталія Володимировича Маковецького я і мій давній друг голова РО «Меморіал» імені Василя Стуса і головний редактор часопису Городоччини «Народна думка» Роман Мар’янович Смілка мали чудову нагоду зі Словом Івана Низового (особисто я – уперше) відвідати місто Рудки Самбірського району Львівської області.
Наша подорож виявилась надзвичайно плідною й цікавою – творчі зустрічі одразу у двох навчальних закладах міста.
Спочатку ми прибули до Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного – Героя Небесної Сотні, куди нас запросила директор школи Надія Іванівна Кондрашова. Приємно, що до нас приєднався й Віталій Володимирович Маковецький. З перших хвилин ми поринули в гостинну й дружню атмосферу, створену педагогічним колективом закладу. Заступник директора з навчально-методичної роботи Оксана Валеріївна Білинська і заступник директора з виховної роботи Ірина Станіславівна Димій влаштували нам просто родинний прийом: підготували смачний перепочинок з дороги, організували екскурсію кабінетами й залами школи, які нагадували більше затишний будинок відпочинку, ніж державний заклад. Особливо ми були вражені Музеєм новітніх Героїв, створеним з ініціативи й зусиллями педагогів та учнів школи. Повірте мені, цей Музей – яскравий взірець шани й пам’яті Героям України. Він містить експозиції подій Революції Гідності; світлин Героїв Небесної Сотні Львівщини, і зокрема життєпису рудківчан Володимира Жеребного і Володимира Топія; експозиції подій, пов’язаних з війною на Сході, світлин і життєпису воїнів-земляків, зокрема рудківчан Івана Альберта і Богдана Яценка, які загинули в боротьбі з російським агресором; життєпису самбірчанина Володимира Юричка, котрий був активним учасником Революції Гідності, отримавши під час неї поранення, але котрого ми втратили під час війни… У музеї зберігаються військові речі заступника директора з інформаційно-комунікативних технологій Станіслава Олексійовича Сімченка, який нещодавно повернувся з гарячої точки. І сам Музей облаштовано в приміщенні колишньої Шевченківської світлиці, а тому в ньому також наявні експозиції, що відбивають зв'язок подій сьогодення із заповітами Кобзаря. І саме в цьому кабінеті навчався Володимир Жеребний, чиє ім’я тепер носить навчальний заклад.
Моїми вдячними слухачами стали учні 5-х класів, 6-Б класу, 7-Б класу, 9-А і 9-Б класів, а також педагогічний склад школи. Я впевнена, що дітям було цікаво. Відчула. І я бачила їх очі. А реакція викладачів на твори Івана Низового переконала мене в тому, що наша зустріч, безперечно, не буде останньою. Думаю, що освітяни Рудківської СЗШ неодмінно є моїми спільниками щодо популяризації творчості мого батька. І це не може не надихати!
Я задоволена нашим спілкуванням.
По закінченні зустрічі Оксана Валеріївна провела нас в Каплицю пам’яті Героїв Небесної Сотні та Володимира Жеребного… А навколо цієї Святині підростає сотня туй – алея пам’яті Героїв Революції Гідності, закладена учнями школи.
Низький уклін педагогічному складу за таку працю щодо вшанування кращих синів України!
Я дуже дякую учням і педагогам Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного за прекрасну зустріч!
Немає коментарів:
Дописати коментар