щодо формування системи методичної служби в об’єднаних територіальних громадах
Одним із вагомих управлінських повноважень, які отримали органи місцевого самоврядування ОТГ, є право і можливість на формування власної і ефективної системи забезпечення освітніми послугами населення своєї громади.
З метою забезпечення єдиного підходу до формування структурних підрозділів освіти місцевих виконавчих органів об’єднаних територіальних громад Міністерством освіти і науки України надано рекомендації (№ 1/9-633 від 30 грудня 2015 року) з розроблення положення про структурний підрозділ освіти виконавчого органу об’єднаної територіальної громади. Міністерство вказує, зокрема, що при формуванні структури органів управління освітою важливо забезпечити діяльність методичної служби як центру реформування освіти.
Розуміючи вагомість методичної служби, органи управління освітою в ОТГ забезпечують її діяльність наступним чином:
- включення у штатний розпис посад методистів/спеціалістів з відповідних освітніх галузей;
- виділення субвенції для співфінансування районної методичної служби;
- виконання делегованих функцій методичними кабінетами через укладання угод про співпрацю з органами управління освітою райдержадміністрацій.
- Забезпечення функціонування методичної служби освіти ОТГ в перехідний період може здійснюватись через делегування організаційно-методичних повноважень на рівень навчального закладу (опорного навчального закладу освітнього округу). З метою ефективного управління методичною роботою в навчальних закладах ОТГ та для координації навчально-методичного забезпечення їх діяльності утворюється методична рада освітнього округу.
Важливо, щоб формування методичної ради освітнього округу здійснювалось у поєднанні з належним управлінням цього напряму роботи у кожному навчальному закладі та врахуванням рівня професійної компетентності їх педагогічних працівників.
З метою вироблення певного підходу до вирішення проблем науково-методичного супроводу діяльності навчальних закладів в ОТГ вважаємо доцільним закцентувати увагу на окремих аспектах організації діяльності методичної ради.
Методична рада (Рада), як правило, створюється як колективний дорадчий орган, що покликаний сприяти реалізації державної освітньої політики в закладах ОТГ, зокрема з питань науково-методичного забезпечення навчального процесу відповідно до вимог Державних стандартів, з метою сприяння формальній, неформальній, інформальній освіті педагогічних працівників, розвитку їх професійної компетентності.
У своїй діяльності Рада керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та іншими чинними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність навчальних закладів системи загальної середньої освіти.
Діяльність методичної ради повинна ґрунтуватись на принципах демократизму і гуманізму, лідерства-служіння, партнерства, інноваційності, академічної свободи та адміністративної автономії закладів освіти, відокремлення функцій контролю та функцій забезпечення діяльності закладів освіти, інтеграції у європейський освітній простір тощо
Рада може формуватися з керівників методичних осередків округу, представників структурного підрозділу освіти виконавчого органу ОТГ. Склад ради затверджується відповідним розпорядженням відповідного виконавчого органу.
Рада розробляє Положення про методичну раду, яке погоджується з усіма керівниками навчальних закладів ОТГ та затверджується виконавчим органом.
При Раді можуть діяти постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи. До складу комісій на добровільних засадах залучаються досвідчені педагоги, вчителі-методисти, представники педагогічної громадськості. Зміст роботи комісій визначається Радою.
Раду очолює голова, який обирається членами ради з її складу відкритим голосуванням. Його кандидатура узгоджується з керівником підрозділу освіти місцевого виконавчого органу.
Голова Ради (заступник та секретар за потреби) обираються на строк не менше ніж один рік.
Періодичність засідань Ради визначається її членами, виходячи з необхідності (як правило, не менше двох засідань на семестр). Рішення Ради ухвалюються простою більшістю голосів за умови, що у засіданні бере участь не менше двох третин загального складу ради.
Рішення Ради мають рекомендаційний характер і оформляються протокольно за підписами головуючого та відповідального секретаря. За необхідності зазначені рішення впроваджуються наказами/розпорядженнями органами місцевої виконавчої влади.
Робота Ради здійснюється на основі щорічного плану. План складається головою методичної ради, розглядається на засіданні методичної ради, затверджується керівником структурного підрозділу освіти виконавчого органу об’єднаної територіальної громади й погоджується ректором Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти. Голова Ради звітує про свою діяльність не рідше ніж один раз на рік, як правило, наприкінці навчального року на загальних зборах (конференції) працівників суб’єктів ОТГ.
Методична рада навчальних закладів співпрацює з органами виконавчої влади ОТГ, зокрема:
реалізує державну політику щодо розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти;
сприяє створенню умов для функціонування навчальних закладів, як таких, що надають рівний доступ до якісної освіти;
подає пропозиції органові управління освіти щодо перерозподілу навчальних годин між навчальними закладами – суб’єктами ОТГ, організації навчально-виховного процесу, діяльності міжбібліотечного абонементу для тимчасового перерозподілу та формування бібліотечних фондів;
координує проведення виховної, позаурочної, гурткової, секційної роботи, організації дозвілля дітей, учнів, вихованців та їх родин;
сприяє діяльності соціальної, психологічної та логопедичної служби;
вносить пропозиції щодо забезпечення інноваційних процесів у школі необхідними фінансовими, матеріально-технічними й іншими ресурсами;
організовує розробку, експертизу стратегічних документів школи (програм розвитку, освітньої програми, що включає робочий навчальний план);
розглядає, виробляє, оцінює стратегічно важливі пропозиції з розвитку освіти ОТГ, її окремих складових, з науково-методичного забезпечення освітніх процесів, у тому числі інноваційних;
надає на звернення відділу (сектора) освіти оцінку
якості навчально-виховної роботи педагогічних працівників, що
атестуються. Члени Ради беруть участь у роботі атестаційної комісії;
вносить пропозиції зі стимулювання й оцінки інноваційної діяльності педагогів, у тому числі в ході атестації;
забезпечує належну організацію проведення зовнішнього незалежного оцінювання (державної підсумкової атестації) випускниками загальноосвітніх навчальних закладів, отримання документів про освіту.
Методична рада відповідно до власного положення може виконувати завдання, спрямовані на:
координацію науково-методичної роботи міжшкільних/шкільних методичних об’єднань; удосконалення діяльності методичних об’єднань, інших структурних підрозділів суб’єктів ОТГ;
ухвалення планів роботи міжшкільних методичних осередків;
сприяння неперервному розвитку педагогічної майстерності педагогічних працівників, аналіз кращих педагогічних практик, укладання плану підвищення кваліфікації педагогів навчальних закладів ОТГ;
організацію надання навчально-методичних консультацій педагогічним працівникам суб’єктів ОТГ;
організацію (самотужки або із запрошенням кваліфікованих фахівців) консультування педагогів із проблем інноваційної діяльності, дослідницької роботи;
впровадження в навчально-виховний процес навчальних закладів та в систему методичної роботи інноваційної діяльності;
забезпечення патронажу навчальних закладів, які мають статус експериментальних, надання їм науково-методичної допомоги;
вивчення потреб і надання практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам, у тому числі в період підготовки їх до атестації;
обговорення проектів навчальних програм та рукописів видань, підготовлених педагогами навчальних закладів ОТГ;
підготовку рекомендацій-клопотань для розгляду науково-методичною/вченою радою Волинського ІППО матеріалів претендентів на присвоєння педагогічних звань;
інформаційно-методичний супровід впровадження Базового компонента дошкільної освіти;
інформаційно-методичний супровід впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти;
здійснення моніторингу якості загальної середньої освіти, рівня навчальних досягнень учнів, їх відповідності Державному стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти;
обговорення проектів нових нормативних документів, що регламентують організацію та зміст навчально-виховного процесу;
оперативне інформаційне забезпечення освітньої діяльності навчальних закладів ОТГ;
організацію інформаційно-комунікаційного обслуговування та використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі та діяльності навчальних закладів;
вивчення, узагальнення та впровадження в педагогічну практику досвіду використання інноваційних технологій і сучасних форм організації навчально-виховного процесу;
формування електронної бази даних щодо перспективного педагогічного досвіду та інноваційної діяльності педагогічних колективів і окремих працівників, укладання навчально-методичних матеріалів, фондів навчальної, довідкової, методичної, психолого-педагогічної, наукової, науково-популярної, художньої та іншої літератури і періодичних педагогічних видань;
науково-методичний супровід роботи з обдарованими дітьми та учнівською молоддю;
взаємодію з районними (міськими) науковими відділеннями Малої академії наук України та іншими учнівськими товариствами, участь у проведенні олімпіад з базових дисциплін, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, турнірів тощо; організацію підготовки команд та окремих учнів до участі у наступних етапах змагань;
проведення масових заходів, спрямованих на поширення інформації щодо дослідно-експериментальної, науково-пошукової роботи та інноваційної діяльності навчальних закладів і окремих педагогічних працівників;
проведення I етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року», інших фахових конкурсів і змагань педагогічних працівників; надання переможцям допомоги щодо підготовки їх до участі в наступних етапах змагань;
висвітлення в засобах масової інформації інноваційної діяльності педагогічних колективів та окремих педагогічних працівників і проблем розвитку освіти в ОТГ;
налагодження співпраці з інститутом післядипломної педагогічної освіти, вищими навчальними закладами тощо.
Методична рада має право:
отримувати необхідну інформацію і документи профільного міністерства, управління освіти, науки та молоді обласної державної адміністрацій;
запрошувати до участі у засіданнях працівників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій та підприємств (за згодою);
залучати до підготовки і розгляду конкретних питань експертів, рецензентів, інших фахівців;
створювати секції, експертні групи та тимчасові комісії;
у разі необхідності готувати й передавати до засобів масової інформації матеріали з питань, які розглядалися на засіданнях Ради.
Діяльність методичної служби в
умовах децентралізації освіти
В Україні відбувається одна з наймасштабніших і значущих реформ –
децентралізація. Досвід розвинених країн свідчить про те, що саме на
місцевому рівні краще, ефективніше та доцільніше задовольняються основні
потреби та прагнення людей.
З децентралізацією та утворенням об’єднаних територіальних громад
відбувається і децентралізація освіти.
Світовий досвід формування освітньої політики надав можливість
Україні зробити свій вибір напрямку руху розв’язку цього питання.
Так, у США в 50 штатах функціонує близько 15,5 тис. шкільних округів.
В Японії, Франції освітнє поле поділене на округи. Місцеве самоврядування
все більше своїх повноважень передає на рівень школи в Фінляндії, Данії,
Швеції. Спостерігається зростання рівня автономії шкіл в Німеччині, Литві,
Люксембурзі та Румунії. Відповідальність за ЗСО у Польщі передано місцевим
громадам – гмінам, опікування школами, які перевищують рівень гімназій, –
повітам, а координацію діяльності вищих навчальних закладів – воєводствам.
Слід зауважити, що в громаді знаходиться не менше 15 тис. жителів.
Простежується світова тенденція збільшення приватних шкіл:
УКРАЇНА – 1 % ФРАНЦІЯ – 18 %
США – 13 % ПІВДЕННА КОРЕЯ – 50 %
НІМЕЧЧИНА – 14 % НІДЕРЛАНДИ – 70 %
ШВЕЦІЯ – 15 % НОВА ЗЕЛАНДІЯ – 95 %
Відповідно до Концепції Уряду України [4], результатом реформ щодо
централізації повинна бути проста і логічна система місцевого самоврядування,
яка здатна забезпечити комфортне життя жителів сіл, селищ і міст,
будуть створюватися об’єднані територіальні громади, наділені значними
управлінськими і фінансовими повноваженнями.
З листопада 2015 року став напрацьовуватись практичний досвід
забезпечення ефективного управління освітою в ОТГ. Концепція «Нова
українська школа» [3] надала чіткі стратегічні орієнтири сучасної школи,
реалізація яких має перетворити українську школу на важіль соціальної
рівності та згуртованості, економічного розвитку та конкурентоспроможності.
Важливим доповненням до напрямків Концепції є Проект Закону
України «Про освіту» (№ 3491 від 04.04.2016) [8], в якому надано визначення
мети загальної середньої освіти як «різнобічний розвиток, виховання і
соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна
до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення
до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого
життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадської
активності».
Сьогодні зміни в освіті України, а відтак і в методичній роботі,
продиктовані багатьма нормативними документами, а саме: Указом
Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015 «Про стратегію сталого
розвитку «Україна–2020», Указом Президента України від 25 червня 2013 р.
№ 344 «Про Національну стратегію розвитку освіти», наказом МОН України
від 16.06.2015 р. № 641 «Про затвердження Концепції національного
патріотичного виховання дітей і молоді», заходів щодо реалізації Концепції
національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних
рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх
навчальних закладах.
Не вирішена нині проблема нормативної бази щодо функціонування
методичної служби. Потребує змін Положення про районний (міський)
методичний кабінет (центр) (наказ МОН України від 25 грудня 2008 р.
№1239/15930 «Про затвердження Положення про районний (міський)
методичний кабінет (центр)». Ще не прийнятий Закон України «Про освіту»,
не затверджене Положення про регіональні навчальні заклади післядипломної
освіти, у проекті якого передбачається функція координації роботи методичної
служби. У стадії розробки Положення про методичні служби, в якому
розглядаються можливості створення інформаційно-методичних
консалтингових центрів або методичних сервісних центрів в умовах
децентралізації.
Сьогодні об’єднаній територіальній громаді надано право формувати
своє управління освіти та вирішувати питання методичного забезпечення
навчального процесу.
Спроможна громада може створити методичний центр (кабінет). Такі
методичні кабінети створені в Баранівській, Брусилівській, Народицькій та
Олевській громадах.
Можна утворювати методичні служби при відділах освіти громади в
залежності від кількості навчальних закладів. На засаді співпраці громада
може доручити (укласти угоду чи договір) методичне забезпечення своїх
закладів методичній службі іншої громади [2]. В майбутньому методичний
центр (кабінет) може існувати на рівні району (повіту) та обслуговувати
декілька громад. Під час формування методичної служби необхідно
враховувати управлінський та навчально-методичний рівень шкільних
адміністрацій та вчителів, мережу навчальних закладів. Рекомендується
вивчення реального навантаження кожної ставки методиста залежно від
реальної потреби послуг серед педагогічного колективу мережі
загальноосвітніх навчальних закладів. При цьому необхідно виходити з того,
що головна роль методистів – підтримка вчителів у забезпеченні якісного
навчально-виховного процесу [6].
Створення якісного освітнього середовища, діяльність системи освіти –
методично складний процес, де забезпечується освітніми послугами велика
кількість населення. Цей процес повинен відповідати державній політиці та
стандартам в галузі освіти. Для забезпечення виконання освітніх завдань
необхідне дотримання вертикалі: МОН України – обласне управління
(департамент) освіти і науки – районні (ОТГ) управління освіти – навчальні
заклади. Причому РДА і ОТГ знаходяться на паралельному рівні.
Партнерські стосунки між методичними службами і педагогічними
працівниками з наданням науково-методичної допомоги визначені у листі
МОН України від 27.10.2016 р. №1/9-570 «Про діяльність районних (міських)
методичних кабінетів (центрів), методичних служб ОТГ» [5 Рекомендується
розмежувати функції працівників методичних служб та органів управління
освітою різних рівнів. Методичній службі (методкабінету) варто мати статус
юридичної особи.
Дослідники і практики Донецького ОІППО пропонують розглянути
чотири можливі варіанти моделей розвитку методичної служби.
Модель № 1. Методичний центр
об’єднаної територіальної громади (МЦОТГ)
Методичний центр об’єднаної територіальної громади є юридичною
самостійною установою. Його засновником є громада.
Бюджет установи формується за рахунок державних субвенцій та
додаткового фінансування з боку громади.
До штату МЦОТГ повинно входити не менше 10-ти методистів:
методисти-предметники (із розрахунку не більше 2-а предмети на одного
працівника), методисти з дошкільної освіти, з кадрів, з інноваційної та
дослідно-експерементальної діяльності; оператор та ІТ-спеціаліст, бухгалтер,
госппрацівник.
До роботи МЦОТГ залучаються методисти опорних навча
Єдиний «міжгромадний» МЦ (ММЦ) є юридичною самостійною
установою. Створюється для декількох малих громад на основі співпраці, які
укладають відповідний договір.
Засновником ММЦ можуть бути органи управління громад.
Бюджет установи формується за рахунок державної субвенції та
додаткового фінансування з боку громад, які будуть користуватися його
послугами.
До штату ММЦ повинні входити не менше 10-ти методистів: методистипредметники
(із розрахунку не більше 2-а предмети на одного працівника),
методисти з дошкільної освіти, з кадрів, з інноваційної та дослідноексперементальної
діяльності; оператор та ІТ-спеціаліст, бухгалтер,
госппрацівник.
ММЦ може мати МК-філії в громадах-засновниках для роботи на місцях
безпосередньо з закладами освіти, штат філії – від двох методистів з основних
предметів.
До роботи в ММЦ залучаються методисти з опорних навчальних
закладів громад.
ММЦ можуть мати різні структурні підрозділи, зокрема інформаційнобібліотечний
центр, ІТ-центр. ММЦ повинен мати сучасне обладнання для
різних видів роботи (тренінгова зала, конференц-зала), бути оснащеним
високоякісним інтернетом для здійснення дистанційної роботи,
функціонування сайту тощо.
Модель № 4. Самостійний методичний центр об’єднаної територіальної
громади обслуговує навчальні заклади малої громади на засадах співпраці
Юридично самостійний методичний центр об’єднаної територіальної
громади (модель №1) бере на себе зобов’язання надавати сервісні методичні
послуги закладам освіти малій об’єднаній територіальній громаді. Для цього
укладається договір про методичне обслуговування ОТГ.
Мала громада обирає куратора з числа методистів МЦОТГ, учителіметодисти
опорного навчального закладу малої громади залучаються до
організації методичної роботи в громаді.
Під час розробки нової моделі методичної служби громади необхідно
виходити з нового бачення функцій методичної служби.
Головним замовником освітніх послуг і контролером їхньої якості тепер
є суспільство, а не держава. «Подальший розвиток методичної служби
вбачають сьогодні в її сервісації, тобто наданні висококваліфікованих послуг,
які задовольняють потреби замовника» [2]. У сучасному трактуванні науковометодичний
супровід і методична робота – це, перш за все, сервісна служба,
яка супроводжує розвиток освіти в умовах неперервності, координує науково-
методичну та експериментальну роботу, розробляє нові підходи до змісту
освіти й до використання педагогічних технологій, виявляє пріоритети,
освоює інноваційні технології аналізу, прогнозування, координації,
проектування освітніх послуг. В умовах децентралізації суттєво змінюються
функції методичної служби – від директивних до орієнтуючих. Необхідно
впроваджувати сучасні розробки змісту, форм і методів проведення роботи
методичними службами ОТГ. Поступово трансформуються функції
працівників методичної служби.
Отже, завданнями методичних служб в об’єднаних територіальних
громадах є:
- забезпечення належного рівня науково-методичної, консультативної
допомоги вчителям з методичних питань;
- розробка програм підготовки вчителів загальноосвітніх навчальних
закладів до реалізації компетентнісного підходу (зокрема програм
самоосвітньої діяльності);
- створення авторських педагогічних майстерень кращих вчителів;
- впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в систему
науково-методичної роботи;
- максимальне залучення педагогічних працівників до участі в майстеркласах,
тренінгах, дослідницьких проектах;
- включення в річні плани роботи методичних служб заходів щодо
покрокової заміни інформаційного підходу у викладанні предметів на
компетентнісний та діяльнісний підходи;
- спрямування діяльності методичних служб ОТГ на вирішення
комплексних заходів з реалізації нових державних освітніх стандартів,
оновлених програм, зокрема в умовах функціонування освітніх округів.
Максимальне делегування адміністративних і навчально-методичних
повноважень на рівень навчального процесу в поєднанні з належним
управлінням усередині закладу та забезпеченням якості освіти – важливий
елемент створення ефективної системи менеджменту закладів освіти ОТГ.
Формучи структури органів управління освітою, необхідно забезпечити
діяльність методичної служби, яка сприятиме розвитку і реформуванню
освіти.
В свою чергу ефективність роботи методичних служб ОТГ залежить від
рівня їхньої обізнаності щодо сучасних нормативно-правових документів,
нових напрямків і тенденції розвитку освіти, вимог, змін у навчальних планах
і програмах тощо. Для реалізації цих завдань, з метою підвищення якості
надання освітянських послуг, рекомендується налагодити тісний
взаємозв’язок та співпрацю між методичними службами ОТГ та обласним
інститутом післядипломної педагогічної освіти. Саме він в змозі надати
компетентну, висококваліфіковану інформаційно-методичну допомогу,
рекомендації для освітян ОТГ.
Для забезпечення регулярної методичної підтримки з боку управління
освіти і науки ОДА, рекомендується включати до Положення про орган
управління освітою ОТГ відповідні пункти, які регламентують (за згодою)
виїзну участь фахівців та методистів обласного рівня в його діяльності.
Подібна підтримка буде актуальною на етапі становлення управління системи
освіти в ОТГ і в наступних процесах її розвитку
ПОЛОЖЕННЯпро методичну раду
Тематика засідань
ПОЛОЖЕННЯпро методичну раду
1. Загальні положення.
1.1. Методична рада є дорадчо-консультатвним органом, який покликаний сприяти реалізації державної політики у галузі освіти, зокрема, з питань методичного забезпечення навчально-виховного процесу в школі.
1.2. Методична рада діє згідно з чинним законодавством України, у своїй роботі керується нормативними документами та інструкціями Міністерства освіти і науки України, обласного й міського управлінь освіти, що стосуються сфери її діяльності.
1.3. Головною метою діяльності методичної ради є:
- вироблення стратегічних напрямків розвитку та удосконалення змісту навчання і виховання учнів;
- оцінка якості навчально-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, визначення перспективних потреб науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
- погодження освітніх технологій і навчальної літератури, дидактичних засобів і програмних продуктів та навчального обладнання.
1.4. Координація всіх структурних підрозділів методичної служби ОТГ; члени методичної ради працюють на громадських засадах.
1.5. Методична рада підпорядковується у своїй діяльності органам місцевого самоврядування.
2. Завдання та напрямки діяльності методичної ради.
2.1. Вироблення пропозицій щодо удосконалення змісту методичної роботи, впровадження нових педагогічних технологій, методів навчання і виховання.
2.2. Аналіз методичного забезпечення навчально-виховного процесу та підготовка пропозицій щодо поліпшення навчально-методичного програмного та інформаційного забезпечення школи.
2.3. Ознайомлення й погодження запропонованих нових навчальних планів і програм, підручників, навчальних посібників.
2.4. Вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду і вироблення пропозицій щодо його запровадження у практику і форм поширення.
2.5. Вироблення рекомендацій щодо змісту і форм роботи з обдарованими дітьми, організація дослідної роботи учнів.
2.6. Аналіз результатів діяльності навчальних закладів, вчителів окремих предметів за підсумками року.
2.7. Участь у розробці варіативної частини робочого навчального плану, внесення змін та доповнень до державних програм.
2.8. Придбання, розробка та вдосконалення засобів наочності, навчально-лабораторної бази.
3. Організація роботи методичної ради.
3.1. До складу методичної ради входять члени адміністрації, голови методичних об’єднань, учителі-«методисти», психолог. Склад методичної ради затверджується наказом відділу освіти ОТГ.
3.2. План роботи складає голова методичної ради, розглядають його на засіданні, узгоджують на рзширеному засіданні педагогічних колективів навчальних закладів.
3.3. Якщо на засіданнях обговорюють питання, які стосуються інших напрямків навчальної діяльності, на засідання запрошують відповідних осіб.
3.7. З кожного питання методична рада приймає рекомендації, які фіксуються у протоколах.
4. Права науково-методичної ради.
Методична рада має право:
4.1. Пропонувати зміни з метою удосконалення навчально-виховного плану школи відповідно до нормативних документів.
4.2. Пропонувати вчителям різні форми підвищення фахової майстерності.
4.3. Рекомендувати вчителів для участі в конкурсі «Учитель року».
4.4. Готувати пропозиції та рекомендувати вчителів на підвищення кваліфікаційної категорії.та отримання педагогічних звань
Відділ освіти
молоді та спорту
Рудківської
ОТГ
Інноваційна діяльність
закладів освіти
Рудківської ОТГ
у контексті НУШ
МЕТОДИЧНИЙ
ПРОЕКТ
(2018-2019 н.р.)
(2018-2019 н.р.)
2018
Акутуальність проекту:
•
Реформування освіти
України, приведення її до вимог та стандартів європейської
освіти спонукає до запровадження інноваційних діяльнісних підходів у створенні
Нової української школи.
•
Впровадження та формування саме
компетентнісного підходу. Як ключового чинника освітнього процесу
вимагає ефективних змін щодо методики викладання, структуризації навчального
матеріалу та вагомості його змісту.
•
Даний процес є неможливим без професійного розвитку
педагога, його самоосвітнього процесу та безперевного вдосконалення
педагогічної майстерності.
•
Усвідомлення педагогом та вміння організувати
навчальний процес на платформі партнерства та доброзичливості є необхідною
передумовою високого рівня формування компетентностей та засвоєння знань.
Завдання проекту:
•
Забезпечення
перед умов для реалізації завдань Нової української школи.
•
Забезпечити усвідомлення та знання нових вимог
щодо планування діяльності шкіл у
контексті НУШ.
•
Впровадження
інноваційних технологій в управлінській
діяльності функціонування закладів освіти ОТГ.
•
Вдосконалення педагогічної майстерності
педагогів щодо реалізації компетентнісних підходів через використання новітніх
педагогічних технологій у навчальному процесі .
•
Формування професійних компетентностей
педагогів та керівників шкіл з метою забезпечення реалізації проекту Нової української школи та
повноцінне забезпечення її візії як майбутньої школи в суспільстві.
•
Накреслення основних стратегій планування та
реалізації навчально-виховного процесу
школи.
•
Вироблення напрямків
та засад співпраці школи та громади
•
Закріплення ролі громади щодо активної
співучасті у забезпеченні функціонування
та діяльності закладів освіти.
•
Вдосконалення навиків
педагогів щодо володіння та практичного застосування
інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному
середовищі.
•
Формування вміння створювати мережеві управлінські та навчальні проекти та
електронні платформи з метою дистанційної підтримки навчального середовища
учня та організації професійної діяльності учителя.
•
Створення мережевої платформи даного проекту
та надання доступу до матеріалів в он-лайн режимі.
Очікувані результати:
•
1.Напрацювання
моделі інноваційної школи та винесення її на обговорення громади.
•
2.Активне
залучення влади, батьківської спільноти щодо
участі в організації діяльності НУШ .
•
3.Підготовка
вчителя –модератора новітніх педагогічних технологій.
•
4.Досягнення
високого рівня формування ключових компетентностей.
•
5.Створення
умов для рівного доступу до якісної освіти.
Основні
етапи виконання проекту
в хронологічній послідовності
в хронологічній послідовності
І
етап-підготовчий
(серпень-
вересень 2018 року)
•
1. Інформування учасників проекту про його мету, завдання та очікувані
результати (серпень 2018).
•
2. Виявлення очікувань педагогів щодо формування якісно нового типу
професійного іміджу, в якому поєднується високий професіоналізм,
інтелігентність, соціальна значущість і творчі засади, вміння працювати з
дітьми, розвивати самостійність учнів у здобутті знань.
•
3. Тренінг «Інноваційна діяльність закладу освіти у контексті НУШ»,
(вересень 2018).
•
4. Тренінг: «Від глиби знань до компетентностей»вересень 2018.
5. Дискусійна зала: «Попит громади на якісну освіту та її роль у
функціонуванні опорних шкіл»(серпень 2018
ІІ етап Реалізації
проекту(листопад
2018)
• Навчання
керівників «Використання мережевих проектів в управлінській діяльності та
доцільність використання блогу у навчально-виховному процесі на уроках» ,
листопад 2018.
•
Інноваційні підходи в організації професійного
зростання педагогів.
•
Інтегроване навчання як засіб формування компетентностей
учня .
•
Альтернативні джерела професійного зростання
вчителя.
•
Створення освітніх просторів
·
Готовність методичної служби до роботи в Новій
українській школі.
ІІІ.
Етап. Коригування і аналізу (лютий-квітень 2018 р.)
•
1.Педагогічна конференція «Пріоритетні напрямки
діяльності школи у контексті НУШ»
•
2.Підсумковий круглий стіл «Створення моделі
інноваційної школи»
•
5.Видання
посібника з висвітленням напрацювань і матеріалів проекту.
•
6.Заповнення
мережевої сторінки проекту.
План роботи
МЕТОДИЧНОЇ РАДИ
відділу освіти молоді та спорту
Рудківської ОТГ
на 2018 -2019н. р.
І засідання (організаційно-інструктивне)
Тема.Освітня і самоосвітня діяльність учителя в
контексті розвитку його інноваційного потенціалу у контексті НУШ
План роботи
|
№ з/п
|
Тема
|
Виконавець
|
|
1.
|
Обговорення виконання плану роботи за минулий навчальний рік та корекція
плану на поточний навчальний рік.
|
МР
|
|
2.
|
Опрацювання Листа МОН України «Про
організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних
закладах і вивчення базових дисциплін в основній школі» та Методичні
рекомендації
|
МР
вчителі
|
|
3.
|
Опрацювання Положення про атестацію педагогічних працівників
|
Вчителі
МР
|
|
4.
|
Внесення пропозицій щодо планування роботи
|
Вчителі МР
|
|
5.
|
Тренінг «Інноваційна
діяльність закладу освіти у контексті НУШ»
|
Вчителі
МР
|
|
6.
|
Виявлення очікувань педагогів щодо формування якісно нового типу
професійного іміджу, в якому поєднується високий професіоналізм,
інтелігентність, соціальна значущість і творчі засади, вміння працювати з
дітьми, розвивати самостійність учнів у здобутті знань.
|
Вчителі
МР
|
|
7.
|
Дискусійна зала: «Попит громади на якісну освіту та її роль у функціонуванні шкіл»
|
Вчителі МР
|
|
|
|
|
ІІ засідання(листопад)
Тема. Інноваційні підходи
в організації професійного зростання педагогів.
|
№ з/п
|
Тема
|
Виконавець
|
|
1.
|
Методична майстерня «Використання мережевих проектів в
управлінській діяльності та доцільність використання блогу у
навчально-виховному процесі на уроках»
|
МР
|
|
2.
|
Майстер-клас
Інтегроване навчання як засіб формування компетентностей
учня .
|
МР
|
|
3.
|
Методична майстерня.
Створення освітніх просторів
|
МР
|
|
4.
|
Круглий стіл. Альтернативні джерела професійного зростання
вчителя.
|
МР
|
|
5.
|
Дискусійна зала .Готовність методичної служби
до роботи в Новій українській школі
|
МР
|
|
6.
|
|
|
План роботи
ІІІ засідання(лютий)
Тема:педагогічне портфоліо,професійна платформа
вчителя,інноваційність та готовність до змін.
План роботи
|
№ з/п
|
Тема
|
виконавець
|
|
1.
|
Про
підготовку учнів до ДПА
|
МР
|
|
2.
|
ІКТ-супровід уроків .
|
МР
|
|
3.
|
Аналіз, самооцінка та корекція власної педагогічної діяльності вчителя як
результат підвищення кваліфікації. (Творчі звіти)
|
МР
|
|
4.
|
Палітра педагогічного досвіду. Затвердження відгуків про роботу вчителів,
які атестуються
|
МР
|
|
5.
|
Створення методичного банку.
|
МР
|
|
6
|
Підведення результатів конкурсу педагогічної майстерності
·
«Мій кращий урок»
·
«Мій кращий позакласний захід» .
·
Конкурс навчально-методичних електронних
посібників
·
Конкурс «Віртуальна навчальна
платформа»
|
МР
|
|
7
|
Вернісаж педагогічних сюжетів.
|
МР та МО
|
ІV засідання(квітень)
Тема.Інноваційна
модель школи
План роботи
|
№ з/п
|
Тема
|
Виконавець
|
|
1.
|
Підсумковий круглий стіл «Створення моделі
інноваційної школи»
|
МР
|
|
2.
|
5.Видання посібника з висвітленням напрацювань і
матеріалів проекту
|
МР
|
|
3.
|
Шляхи вдосконалення
роботи вчителів щодо підвищення ефективності в набутті учнями міцних знань,
освітніх компетенцій. Аналіз результатів районного етапу предметних олімпіад.
Обговорення рекомендацій щодо поліпшення якості освіти громади.
|
МР
|
|
4.
|
Заповнення
мережевої сторінки проекту.
|
МР
|
|
5.
|
Панорама методичних перспектив.
Обговорення пропозицій щодо планування роботи МР на наступний навчальний
рік.
|
МР
|
Голова МР
О.Білинська-Слотило.
лабораторії педагогічних інновацій
на 2018-2019 н.р.
Вересень
1. Формула НУШ
· Новий зміст
· Нова структура
· Педагогіка партнерства
· Орієнтація на учня
· Вмотивований учитель
· Автономія школи
· Виховання на цінностях
· Справедливе фінансування і рівний доступ.
· Сучасне освітнє середовище
Мета і головні компоненти Нової української школи .
· Виклики, що стоять перед початковою школою .
· Чинники якісної початкової освіти
Жовтень
2.Сутнісні ознаки компетентності .
· Компетентнісний підхід, ключові компетентності
· вільне володіння державною мовою;
· здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
· математична компетентність;
· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
· інноваційність;
· екологічна компетентність;
· інформаційно-комунікаційна компетентність;
· навчання впродовж життя;
· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
· культурна компетентність;
· підприємливість та фінансова грамотність.
Листопад
3.Педагогіка партнерства .
- · Принципи партнерства.
- · Залучення до спільної діяльності .
- · Особливості організації освітнього процесу
Грудень
4. Особистісно-орієнтована модель освіти . Ÿ
- · Формування загально людських цінностей .
- · Структура освітнього процесу зорієнтована на потребу дитини
- · Організація освітнього середовища для комфортного сприйняття дитиною
Січень
5.Принципи Державного стандарту початкової загальної освіти .
- · Зміст освіти: освітні галузі .
- · Модельні навчальні програми .
- · Базовий навчальний план .
- · Типовий навчальний план .
- · Робочий навчальний план закладу освіти.
- · Календарне планування.
Лютий6. Особливості організації освітнього середовища.
- · Роль учителя у формуванні психологічно безпечного середовища.
- · Забезпечення права вибору.
- · Формування спільних цінностей.
- · Ранкові зустрічі .
- · Створення спільноти в класі .
Березень7. Інтеграція: тематичний та діяльнісний підхід.
- · Інтеграція в освіті.
- · Інтегроване навчання .
- · Що таке інтеграція ?
- · Інтеграція в освіті.
Квітень 8. Формування міжпредметних компетенцій у процесі
тематичного навчання. .
- · Ÿ Міжпредметна компетентність .
- · Ÿ Міжпредметна інтеграція
- · Ÿ Міжпредметні зв’язки .
- · Ÿ Переваги інтегрованого навчання . .
Травень 9. Інноваційність підходів у реалізації сучасних завдань та викликів НУШ
- · інновація як результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем
- · навчання навчатися
- · навчання працювати
- · навчання співіснувати
- · навчання жити
Немає коментарів:
Дописати коментар